Новини

Товариство Червоного Хреста України продовжило естафету тренінгів УГСПЛ з міжнародного гуманітарного права для освітян

На початку дводенного тренінгу в Києві з поглибленого вивчення міжнародного гуманітарного права його учасники озвучили головні очікування від заходу, під час якого тренери комбінували теорію з розглядом реальних та актуальних кейсів, а класичні теми поєднували з насущними питаннями викладання міжнародного гуманітарного права у школах та взаємодії між вчителями й волонтерами Товариства Червоного Хреста України.



Майже всі слухачі одноголосно визнали, що результатом двох днів (хоча цього замало) передусім має стати систематизація знань у практичній площині для викладання цієї непростої, але наразі вкрай значущої галузі міжнародного права. У тренінгу, що відбувся у середині серпня за сприяння Товариства Червоного Хреста України, підтримки Міністерства освіти та став логічним продовженням проєкту для освітян «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право» Української Гельсінської Спілки з прав людини, взяла участь кореспондентка «Юридичної Газети».

«Вчителі – авторитетна соціальна група, а викладання міжнародного гуманітарного права у школах є світовим досвідом, який підтримують Національні товариства та Міжнародний Комітет Червоного Хреста», – зауважив у своєму зверненні до аудиторії президент Товариства Червоного Хреста України Микола Поліщук.

У розмові з «Юридичною Газетою» один із тренерів, радник президента ТЧХУ, віцепрезидент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий, зазначив, що завдяки тренінгу вдалося реалізувати давню ідею забезпечити взаємодію представників різних професійних груп. Наразі вдалося зібрати разом вчителів середніх шкіл, викладачів ВНЗ, інститутів підвищення кваліфікації освітян, волонтерів Товариства Червоного Хреста України тощо.

«Наявний у цих груп досвід викладання і волонтерства, співпраця між ними в майбутньому стануть каталізатором поширення знань з міжнародного гуманітарного права, – сподівається експерт. – Приємно, що однією з найбільш популярних статей останнього часу на сайті УГСПЛ був матеріал про наш попередній тренінг з МГП для вчителів шкіл. Це свідчить про затребуваність теми. Найближчим часом на сайті у відкритому доступі для завантаження буде викладений посібник «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право». Нині робота над ним завершується».

До слова, однією з практичних вправ серед тих, що запропонувала тренерська пара Тимур Короткий – Наталія Хендель учасникам тренінгу для самостійного опрацювання з подальшим використанням у роботі, був аналіз сайтів, де міститься інформація, безпосередньо дотична до міжнародного гуманітарного права. На тому ж інформаційному ресурсі Української Гельсінської спілки з прав людини / міститься перелік задокументованих воєнних злочинів, здійснених від початку агресії Російської Федерації проти України; зразок коректного заповнення скарги до ЄСПЛ; корисна (зокрема, для вчителів історії) інформація стосовно міст на Сході України, захоплених, а потім звільнених українськими військовими під час Антитерористичної операції 2014-2016 рр.

Майбутнім тренерам з МГП, як вважають тренери, стануть у нагоді інформаційні платформи Товариства Червоного Хреста України та делегації в Україні нейтральної та незалежної організації з виключно гуманітарною спрямованістю – Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Серед іншої літератури, що пов’язана з подіями в Україні та може бути корисною для вивчення як дорослими викладачами міжнародного гуманітарного права, так і учнями-старшокласниками, Тимур Короткий та Наталія Хендель особливо рекомендували книгу відомого юриста-міжнародника Філіпа Сендса. Книга «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова» присвячена зусиллям юристів Лаутерпахта та Лемкіна, щоб склади «злочину проти людяності» та «геноциду» були застосовані на Нюрнберзькому трибуналі.

З яких військово-історичних подій, у тому числі напередодні Другої світової війни, бере відлік юрисдикція трибуналу в Нюрнбергу 1945 р.? Чи існує в міжнародного гуманітарному праві розповсюджений в суспільстві термін «гібридна війна»? Як кваліфікувати тимчасову окупацію Криму в контексті міжнародного гуманітарного права? За яких умов слід говорити про «нейтральні» морські води? Якими є сучасні тренди розвитку МГП? Як взаємодіють МГП та міжнародне право прав людини? Слухачі поставили тренерам безліч запитань. Щоправда, не завжди безпосередньо на тему МГП, але це однаково є підтвердженням існування запиту та інтересу нефахівців у галузі міжнародного права до тренінгів подібної правничої спрямованості.

Тезу, що міжнародне право завжди слідує за міжнародними відносинами, Тимур Короткий проілюстрував прикладом зі сфери МГП: «Існує проєкт конвенції щодо приватних військових компаній, проте він досі не ухвалений. Немає суспільних умов, немає згоди держав». Ці питання також розглядалися в контексті еволюції МГП та впливу воєн на розвиток міжнародного гуманітарного права.

Окремий модуль тренінгу з поглибленого вивчення міжнародного гуманітарного права ментори присвятили огляду міжнародних судів та арбітражів, де наразі знаходяться справи України проти Російської Федерації, а також співвідношенню між ними та провадженню в Міжнародному кримінальному суді.

Після перегляду кількох фільмів про засади діяльності Міжнародного Комітету Червоного Хреста та обговорення досвіду волонтерства в Україні дехто з учасників висловив прохання під час наступних тренінгів більше уваги приділити емблемам, які використовує Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (додаткові, захисні, позначувальні), їхньому правовому статусу, умовам застосування і нормам захисту. Також непростим, але водночас цікавим для слухачів стало практичне завдання застосовувати до конкретних кейсів Звичаєві норми міжнародного гуманітарного права.

Якщо є запит на нові тренінги з МГП, то чи будуть вони проводитися найближчим часом? Яка з тем у межах проєкту «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право» нині сьогодні є найбільш актуальною і вимагає подальшого опрацювання – в онлайн чи офлайн-форматах? З цими запитаннями «Юридична Газета» звернулася до виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка та тренерки з МГП, кандидатки юридичних наук Наталії Хендель.

Олександр Павліченко: – Вивчення норм МГП сьогодні є необхідним для підвищення рівня захисту цивільного населення, яке потерпає від наслідків збройного конфлікту через агресію Російської Федерації на Сході України та окупацію Кримського півострова. Розроблені та підготовлені Українською Гельсінською групою навчальні модулі (зокрема, посібник для вчителів від команди фахівців під керівництвом Олександри Козорог) надають можливість знайомити освітян з тим базовим рівнем знань МГП, який пов’язаний з практичною стороною їх застосування. Все це спрямоване на збереження життя і здоров’я цивільного населення в умовах збройного конфлікту. Особливо важливим та актуальним питанням є дотримання прав найбільш незахищених і вразливих в умовах конфлікту категорій населення – дітей, інвалідів, літніх людей, осіб, що перебувають в різного типу закладах, які прирівнюються до закладів з обмеженням волі.

Наталія Хендель: – Хоча постконфліктне врегулювання безпосередньо не входить до міжнародного гуманітарного права, воно тісно пов’язане з МГП, є логічним продовженням його загальної гуманістичної мети. Тому, на мою думку, теоретичному і практичному розгляду сучасної концепції та практики застосування в Україні правосуддя перехідного періоду варто присвятити окремий тренінг для вчителів. З одного боку, ця тема складна, багатогранна, чутлива. З іншого боку, хто як не вчитель – представник важливої ланки в поширенні знань міжнародного гуманітарного права – зможе її опанувати. До того ж у розробці тренінгу подібної тематики зможуть ефективно співпрацювати Товариство Червоного Хреста України та Українська Гельсінська спілка з прав людини, юристи-міжнародники й методисти.

Матеріал підготовлено журналістом Іриною Назарчук спеціально для «Юридичної Газети», www.yur-gazeta.com.

Тренінг для тренерів з викладання спецкурсу з МГП в закладах освіти для представників інститутів післядипломної педагогічної освіти та інших зацікавлених освітян впроваджується УГСПЛ в рамах програми USAID Ukraine «Права людини в дії» спільно з Товариством Червоного Хреста України за підтримки Міністерства освіти та науки України та складається з дистанційного модуля та очних заходів.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

        

 

 

 

 

 

 

 

 

         З питань консультацій та терміну виконання робіт, звертайтеся:

 

+38 (044) 339-99-71, +38 (044) 253-88-55

 

advocatekiev1@khg.org.ua

      *Надіслати електронного листа, заповнивши контактну форму

 

 

  НАШІ ПАРТНЕРИ / OUR PARTNERS:

                   
           
                   
                   
                   

 

 


© 2014 All rights reserved.