Новини

Як розслідують справи антикорупційного активіста з Луганщини: моніторингова місія УГСПЛ

Валерій Харчук мешкає у невеликому місті на Луганщині. Він займається продажем сонячних батарей, що приносить йому основний заробіток. У вільний час моніторить міські закупівлі та виявляє у них корупційні схеми. Про корупцію Харчук повідомляє у поліцію та Державну аудиторську службу. На думку Валерія, ця діяльність стала основною причиною пошкодження чотирьох його машин, дві з яких підпалили.

Поки ми готували цей матеріал, активісту обмалювали  двері  його квартири фарбою, а міський голова під час розмови з Харчуком, намагався його побити.

У рамках моніторингової місії працівники УГСПЛ відвідали місцеву поліцію та Луганську обласну прокуратуру, а також зустрілися з Валерієм Харчуком та його оточенням. Як розслідують справи правоохоронці та який зв’язок між антикорупційними розслідуваннями та підпалами, розповідаємо у цьому тексті.

У період з березня по липень 2021 року чотири рази пошкодили майно мешканця Рубіжного Валерія Харчука. Перший інцидент стався 15 березня. Одну з машин активіста облили невідомою речовиною. До цього часу поліція не встановила склад речовини. Харчук вважає, що це була кислота. У той же день вибили вікна в офісі, який орендує його дружина.

5 квітня зловмисники вщент спалили іншу автівку. У перший день червня знову облили кислотою ще дві машини. Наступний підпал відбувся 16 липня: пошкодили авто, яке облили кислотою у липні. Загалом, активісту зіпсували чотири автомобілі, два з яких не підлягають відновленню. За оцінками Харчука розмір збитків склав 550 тисяч гривень, проте експерти ще визначають точну суму.

За словами Харчука, у нього немає конкурентів у бізнесі. Наразі він займається продажем сонячних батарей. Валерій каже, що продає батареї, бо серед рубіжан вони користуються попитом. До цього два терміни поспіль Харчук був депутатом у міській раді Рубіжного, а у 2020 році балотувався на посаду голови міста і програв Сергію Хортіву, який зараз обіймає цю посаду.

Окрім власної справи, з 2014 року Валерій розвиває громадську організацію «Антикорупційний регіональний фронт», яка моніторить міські закупівлі. Члени організації неодноразово повідомляли у поліцію та Державну аудиторську службу про те, що міська рада проводить закупівлі поза відкритими тендерами або обирає переможцем компанію, яка ставить найвищу ціну.

Харчук вважає, що антикорупційна діяльність стала основною причиною для пошкодження його майна.

Після кожного інциденту поліція відкривала окреме провадження. В якому стані перебувають справи щодо підпалів, УГСПЛ дізналась під час моніторингової місії до Рубіжного. Ми зустрілися з представниками Луганської обласної прокуратури та представниками організаційно-методологічного відділу поліції Луганської області.

Суперечності у справі

Наразі відкрито чотири кримінальних провадження, повідомив УГСПЛ заступник начальника Луганської обласної прокуратури Олег Чиж. За його словами, усі провадження відкриті за статтею 194 Кримінального кодексу – пошкодження майна. Чи пов’язані напади із громадською діяльністю, наразі з’ясовують слідчі, вони розглядають активізм Харчука як один із головних мотивів вчинення злочинів, розказала заступниця начальника організаційно-методологічного відділу поліції Луганської області Ольга Харківська. В обох структурах запевнили, що тримають справи на контролі. Проте далі думки правоохоронців щодо розслідування справ розходяться, і місцями не співпадають з інформацією від самого активіста та його адвоката.

Зокрема, адвокат Харчука Богдан Пономарьов повідомив, що пошкодження машин, які облили кислотою, також кваліфікували як пошкодження майна, у зв’язку з громадською діяльністю – ст. 352 ККУ.

УГСПЛ запевнили у прокуратурі, що на останньому допиті Харчук надав вичерпну інформацію, за якою спланували нові слідчі дії. Натомість у поліції повідомили, що Харчук «недостатньо відвертий зі слідчими». Наприклад, за словами начальника відділу слідчого управління поліції Луганської області Антона Прокопенка активіст не надав відео з усіх камер спостереження, які встановленні у його дворі. Йдеться про камери Харчука, які «спостерігають» за його машинами. На момент останнього підпалу одна з камер вийшла з ладу через грозу, каже активіст, тому він віддав правоохоронцям лише відео з однієї. Момент підпалу його дружина шукала на 24-годинному відео самотужки і повідомила правоохоронцям потрібний тайм-код, запевняє Валерій.

У поліції УГСПЛ також запевнили, що витребували відео з камер спостереження із системи «Безпечне місто» ще у перші дні після останнього підпалу. Богдан Пономарьов повідомив, що наприкінці липня він відправив запит на опрацювання поліцією відео з камер спостереження, бо не бачив відомостей про витребування у матеріалах справи. І тільки 18 серпня адвокат отримав відповідь від поліції, що правоохоронці обробляють запит.

Окрім цього, досі тривають експертизи речовини, якою обливали машини. Експерти встановили лише одну речовину, якою підпалили авто активіста 5 квітня.

«Підпал автомобіля Chevrolet Caprise був здійсненний за допомогою легкозаймистих змінених світлих нафтопродуктів із використаням зовнішньго джерела вогню», – написали у висновку експерти, щоправда, незрозуміло, яка це саме речовина, каже Пономарьов.

У Луганській поліції пояснили, що аналіз речовини триває так довго, бо відповідні експертизи у області проводять лише двоє фахівців, і вони не мають специфічного обладнання. Часто матеріали на експертизу відправляють у сусідню Харківську область, це затягує процес.

Інший момент, на який монітори УГСПЛ звернули увагу – це заходи безпеки, які не були надані активісту попри відповідні клопотання з його боку. Пономарьов показав чотири заяви про необхідність заходів безпеки та відповіді слідчої про те, що зараз вживають усіх необхідних заходів для задоволення заяви. Але у поліції та прокуратурі нас запевнили, що не отримували заяв про надання заходів безпеки потерпілому.
 
Щоб перевірити, чи справді слідча отримала заяви активіста на заходи безпеки, УГСПЛ направила запит у поліцію. У відповідь, слідча Сєвєродонецького відділу поліції Марина Канавіна повідомила наступне:

«Заяви про надання заходів забезпечення безпеки В. Харчуку за кримінальними провадженнями отримані та розглядаються, в подальшому буде прийнято законне рішення».

Отже, заяви все ж надходили, але ані керівники слідчого управління у Луганській області, ані керівництво Луганської прокуратури про них не поінформовані. При цьому, не володіючи інформацією у повній мірі, вони озвучували неперевірені факти.  

За 2020 рік «Антикорупційний регіональний фронт» допоміг зекономити Рубіжному 8 мільйонів гривень, звітував Харчук про діяльність організації у групі на фейсбук. У пості він зазначив, що це результат моніторингу міських закупівель через відкриті дані. Алгоритм роботи організації такий: у системі Dozzoro стежать за закупівлями та перевіряють тендери на дотримання Закону «Про публічні закупівлі». Якщо бачать порушення – звертаються до поліції та Держаудитслужби.

Наприклад, у лютому цього року Харчук дізнався, що міська рада уклала договір на закупівлю ремонтних послуг у відділенні екстреної медичної допомоги вартістю 4 мільйони. Як пояснив активіст в одному з дописів, закупівлі провели з порушенням:

«Капітальний ремонт приміщень не є придбанням товару, а є закупівлею робіт. Отже, управлінням ЖКГ проведено закупівлю з порушенням Закону України “Про публічні закупівлі”». Пізніше Харчуку стало відомо, що підписи тендерного комітету, який приймав рішення, підробили. Активіст написав заяву у Сєвєродонецьку міську прокуратуру і та відкрила провадження за статтею «службове підроблення офіційних документів» – ч.1 366 ККУ. А також Управління у північно-східних областях Держаудитслужби підтвердило порушення у оформленні документів тендеру.

На жаль, каже Харчук, наразі у прокуратурі багато подібних проваджень, але чи триває розслідування і на якому воно етапі, невідомо. Доступу до матеріалів справи Харчук не має, бо його організація у справах має статус заявника. У якості потерпілого, який має доступ до матеріалів справи, а також може ініціювати провадження, виступає держава або міська рада, пояснює Харчук.

За шість років роботи «Антикорупційного фронту», продовжує активіст, організація стала відомою у місті. За його словами, про корупційні схеми почали повідомляти деякі держслужбовці. Вони надають відео та аудіо докази, що дає можливість заявляти у поліцію. Хто саме повідомляє інсайдерську інформацію, залишають у таємниці. Проте дехто все ж готовий говорити відкрито.

УГСПЛ зустрілася з начальником управління житлово-комунального господарства рубіжанської міськради Денисом Жердевим. За його словами, він відмовився сприяти корупційним схемам під керівництвом міського голови Сергія Хортіва, за що його попросили добровільно звільнитися.

Уперше це сталося у листопаді 2020 року, коли міськрада оголосила тендер на реконструкцію очисних споруд на суму близько 30 мільйонів гривень. Денис каже, це був дуже важливий проєкт, бо очисні споруди у місті, які встановили у 1976 році, наразі застаріли і працюють неефективно, через це у річку Сіверський Донець потрапляють небезпечні речовини, як рідкий хлор. Проєкт мали реалізувати за кошти від Надзвичайної кредитної програми, яку реалізував Європейський інвестиційний банк.

У жовтні управління ЖКГ обрало переможця тендеру – київську компанію «КСМ-ГРУП». А в листопаді змінилося керівництво міста: до влади прийшов Сергій Хортів. Денис каже, після цього Хортів та його колишній заступник Дмитро Конов повідомили, що треба розірвати договір з компанією-переможцем, бо виграла не та компанія. За словам Жердева, він відмовився розривати договір і попередив керівництво, що до кінця року місто не встигне провести ще один тендер.

У рамках діяльності «Антикорупційного фронту» з «КСМ-ГРУП» зв’язувався Харчук. Від компанії вимагали «відкат» за перемогу і погрожували не допустити до проведення робіт, каже Валерій.

У листопаді Жердев вийшов на лікарняний і повернувся на роботу тільки у січні. Тоді він дізнався, що за рішенням Міністерства розвитку громад та територій України Рубіжне виключили з програми Надзвичайного кредитування, оскільки міська рада не повідомила, що заключила договір про реконструкцію очисних споруд.

Це не один випадок, про який відомо Жердеву. Про цю та інші він написав у заяві до Сєвєродонецького відділу поліції та Державного бюро розслідування у Краматорську. У ній він повідомив про те, що голова міста Сергій Хортів зловживав владою та службовим становищем, що згідно з ч. 2 статті 364 Кримінального кодексу вважається злочином.

Ми звернулися до Сергія Хортіва із запитом, у якому запитали його, як він та міська рада відреагували на низку нападів та спроби тиску на активіста Харчука, наскільки актуальна тема корупції у місті на його думку, а також запитали чи він перевищував службові повноваження та тиснув на співробітників управління житлово-комунального господарства. Наш запит розцінили, як звернення громадян, бо «Закон регулює відносини щодо доступу до інформації, яка вже існує, і не вимагає у відповідь на запит створювати певну інформацію».

Висновки та рекомендації за результатами моніторингового візиту УГСПЛ

Результати моніторингу свідчать про незадовільну комунікацію між представниками правоохоронних органів – як всередині відомств, так і слідчих органів із процесуальними керівниками у провадженнях. Водночас представники місцевої поліції надають громадськості інформацію, що не відповідає дійсності.

За результатами моніторингу рекомендуємо:
 
    Прокуратурі Луганської області – взяти до уваги оприлюднену УГСПЛ інформацію щодо недоліків у розслідування фактів переслідування громадського активіста Валерія Харчука та здійснювати контроль за ефективністю розслідування;
    Управлінню Національної поліції в Луганській області та Прокуратурі Луганської області вжити заходів щодо налагодження ефективної комунікації як всередині відомств, так і між відомствами, долученими до розслідування кримінальних проваджень щодо переслідувань, зокрема громадських активістів та правозахисників;
    Управлінню Національної поліції в Луганській області сформувати запит до керівництва МВС щодо поліпшення матеріально-технічної бази науково-дослідного-експертно-криміналістичного центру для забезпечення оперативного проведення якісних криміналістичних експертиз;
    представникам правоохоронних органів надавати вичерпну інформацію, що відповідає дійсності, на запит громадян.